Пластикова димохідна система

Останніми роками все частіше димохідні системи виготовляються з пластику. Пояснюється це не лише міркуваннями економії, а й, насамперед, новітніми досягненнями промисловості, технологічними розробками як у галузі котлобудування, так і у сфері створення інноваційних синтетичних матеріалів.

Так, із появою опалювальних газових котлів конденсаційного типу, чий коефіцієнт корисної дії досягає 109%, з’явилися димарі з жаростійких полімерних матеріалів. Такі системи тривалий час витримують агресивний вплив конденсату, що накопичується в димарях, чим вигідно відрізняються від традиційних цегляних та азбестових труб, стінки яких швидко руйнуються від потрапляння на них оксидів азоту, сірки та вуглецю.

Відповідно, димові гази сильніше охолоджуються (до 70 °С), випадаючий конденсат віддає своє тепло в опалювальну систему, тим самим скорочуючи витрату палива та підвищуючи енергоефективність опалювальної установки.

Димохідні системи з пластику — що це?

Існує декілька основних типів пластикових димохідних модулів та конструкцій:

• Модулі зі звичайних пластикових труб.
• Модулі з жорсткого пластику PPH (блок-сополімер поліпропілену з гранично високим відсотковим вмістом етилену), які характеризуються високою герметичністю, підходять для вологих режимів роботи котлів та надлишкового тиску.
• Коаксіальні конструкції, які являють собою здвоєну трубу з внутрішнім зазором, де, крім відведення димових газів, забезпечується приплив повітря для підтримки горіння. Тут пластмасова труба може поєднуватися з аналогічним або іншим матеріалом: пластик/пластик, алюміній/пластик, сталь/пластик, цегла/пластик.

Переваги пластикових димарів:

• висока корозійна стійкість до агресивних продуктів згоряння;
• стійкість до впливу вологи та підвищеного тиску;
• тривалий термін служби;
• гладка внутрішня поверхня запобігає накопиченню сажових відкладень;
• не піддаються руйнуванню від впливу ультрафіолетового випромінювання;
• не деформуються від перепадів температур, підходять для будь-якої кліматичної зони;
• мають малу питому вагу, легко монтуються, не потребують бетонних фундаментів;
• не потребують зварювання — герметичність з’єднань забезпечується спеціальними прокладками;
• низька ціна порівняно з металевими аналогами.

Недоліки полімерних конструкцій:

• слабка механічна міцність, схильність до руйнувань від ударів при транспортуванні та монтажі;
• необхідність сумісності з котельним обладнанням певних виробників;
• відсутність теплоізоляційного шару.